0rga2m presents

 

jf3woukr_nationalsm.jpg

Почему России не грозит «украинизация», или Один день из жизни Владимира Путина.

Сегодняшнее выступление В. Путина – потомка повара Ленина-Сталина, потчевавшего «вождя народов» изысканной стряпней (как раз в то время, когда украинские крестьяне загибались от Голодомора, из-за чего этот потомок так расстраивается от разговоров о Голодоморе, что кушать не может), дорогого стоит.
Хотя бы потому, что внук этого виртуоза кастрюль и сковородок, как известно, и сам давний любитель готовить «острые блюда» («Человечинка под кремлевским соусом», сильвупле!... Коктейль «Тузла-Севастополь»! Почувствуйте себя истинным российским оккупантом!... Конфеты «Конти. Из кармана Януковича», еще теплые!..., «Водка «Гексогеновка», ФСБшного налива!).
Но все же, отчего так взвился сегодня российский «дважды» ВВП насчет недопустимости «украинизации» тамошней политической жизни (простите, Путин выразился точнее - «системы», какая там «жизнь»)? Насколько актуальна «украинская угроза» для «энергонаносупердержавы», насколько она страшнее угрозы «американской», «европейской», «натовской», «грузинской», «китайской», «северокавказской», – не говоря уже об угрозе алкоголизма? Ведь могущество РФ растет как на дрожжах и вот-вот достигнет масштабов величия СССР. Ту прогнившую страну называли «Верхней Вольтой с ракетами» – так и эта уже стала «Вышним Волочком с «Булавой».
В чем, собственно, проблема?

Читати далі: http://obkom.net.ua/articles/2010-01/22.1530.shtml

Открыть

Прєвєт, Мєдвєд! Це я - твоя біла гарячка:)

"Оце так Дмітрій! Оце суворий мужик!" - десь так мали подумати затуркані буднями і пропагандою піддані, упиваючись сюжетом звернення Президента Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва до сусідського колеги.

І гордість "за вєлікую дєржаву" либонь вже пішла розпирати груди нащадків чуді і мєрі: "Ми ж бо такі круті, як голий пуп самого Путіна!"

То фігня, що русскій мужик і сам голий-босий ще й нетверезий, а запаси нафти-газу не безконечні в Сибірі, "нєісходімиє простори" якої ось-ось заполонять китайці...

Зате "наші жони - пушкі заряжони!"

А з пушками ще можна вчинити якій-небудь меншій країні "прінуждєніє к міру". І виделочок золотих намародерити. Щоб усі боялись, щоб не насміхались.

Очевидно, хамський вибрик президента Мєдвєдєва вже збуджує загарбницькі фантазії у тої половини московських підданих, які погано або дуже погано ставляться до України (47% згідно опитування аналітичного центру Юрія Левади). Гарматне м'ясо поступово доводять до стану готовності.

Цілком передбачуване відлуння спровокував цей "наїзд" неадекватного сусіда і в нашому політичному болоті. У цю ж мить підгавкнула відверта кремлівська агентура. Збовталася й безхребетна "грязь Москви". Хтось з переляку признав московську маячню "адекватною" і зауважив там "багато теплих слів", щоб тут же "відкликати" власні "передчасні" (?) слова назад... Хтось мимрив про те, що є достатньо приводів для звинувачень (?) України і віщував "реально новий формат відносин"... Хтось взагалі язика ковтнув і ніяк не міг вийти зі ступору...

Перевірка на вошивість. Проте, всі ці "понти" кремлівських карликів один перед одним, усе це, м'яко кажучи, не зовсім тверезе патякання про "многогранниє связі" чомусь викликає в пам'яті не такий вже й грізний образ.

Дійсно, безцеремонна поведінка московського ведмедя на міжнародній арені все більше нагадує манери розперезаного мужичка "під мухою". Йому - море по коліна (чи не це власне символізують у відеовиставі Мєдвєдєва декорації з безкрайніх водних просторів на задньому плані?).

Чому мужичок так розперезався? Бо йому все сходить з рук. І розчленування Грузії, і газовий шантаж половини Європи... То чого вже там стримуватися від звиклої лайки у бік України, яку і так хто не йде, той вщипне? Он же, навіть якась там Румунія ласий клапоть нафто-газового шельфу безборонно урвала! То "пєрвому парню в округє" хто заборонить тих лохів трохи полякати?

А як дуже вже мужичка заносить, то "світове співтовариство" підтримує.

Єесівські ловеласи знають з ким дружбу варто водити. З тим, хто налива... тобто пальне постачає.

Ото проспався мужичок після відзначення річниці "прінуждєнія к міру": "О! Украіна... Ану стаять-баяцца!"

Українці!

"Не бійтеся!" - благословляв Папа Іван-Павло, коли відвідав Україну. І хоча для значної частини українців Папа Римський не є пастирем, та саме цими його словами варто пройнятися. У них, принаймні, більше істини, ніж у всіх передвиборчих гастролях агітбригади Гундяєва.

"Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!" - напучував нас Кобзар.

І тільки-но ми увіруємо у цю правду, як ураз побачимо, якими насправді анекдотичними є всі ці потуги кремлівських паяців. Бо ніякими біломор-каналами вже не вернути ріку історії назад.

Олег Тягнибок


Открыть




Содержание страницы

Метки

RSS: РФ
ОБОЗ.ua